Юрій Горліс-Горський — творчий псевдонім Юрія Юрійовича Городянина-Лісовського. український військовий і громадський діяч, письменник, старшина Армії УНР.
Батько був старшиною царської армії, мати — Людвина Соколовська[1] — походила з польського шляхетського роду.

Юрій Городянин-Лісовський — учасник Першої світової війни. В роки Національної революції — хорунжий Богданівського полку Запорізької дивізії Армії УНР, до якої вступив у віці 20 років.
Першою книжкою, яку вдалося видати у 1933 році, була «Ave dictator!» У 1934 р. поталанило видати повість «Отаман Хмара». 1935 року у Львові виходять друком книжки «У ворожому таборі» та перша частина роману «Холодний Яр». Трохи згодом було написано й другу частину роману «У ворожому таборі», що називалася «Між живими трупами» (про перебування в психіатричній лікарні).Друга частина «Холодного Яру» побачила світ 1937 року. Книжка мала у Галичині величезний успіх, особливо серед молоді. І ось навесні 1942 року Юрій прибуває до Рівного. Майже відразу у рівненській газеті «Волинь», яку редагував Улас Самчук, з'являються спогади Горліса-Горського «Їх прийшло дванадцять».
У 1994 році «Холодний Яр» нарешті було видано в Самостійній Україні, за яку і боролись герої цього документального роману.

У 2012 році побачила світ книга Юрія Горліса-Горського «Ми ще повернемось!» (упорядник книги Роман Коваль)